КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА САНАТОРНА ШКОЛА №9» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Як розпізнати ознаки вербування дитини? Рекомендації батькам і освітянам

Російські спецслужби використовують різноманітні методи для вербування українських дітей, намагаючись дестабілізувати ситуацію в країні. Серед найпоширеніших способів — залучення підлітків через психологічний тиск, маніпуляції та фінансові винагороди. Найчастіше на звʼязок виходять через соціальні мережі та месенджери, зокрема телеграм-канали. Ворог пропонує легкий заробіток за виконання простих завдань — від малювання графіті та розклеювання листівок до більш серйозних злочинів, як-от: підпалів автомобілів військових, трансформаторних підстанцій та відділень пошти.

Важливо пам’ятати: пильність та відкрите спілкування з дітьми є ключовими умовами у запобіганні їхньому вербуванню. 

У межах спільної програми «Безпечна школа», яку реалізовують Міністерство освіти і науки та Міністерство внутрішніх справ, розроблено рекомендації для батьків та освітян, щоб уберегти підлітків від вербування ворогом. 

Ознаки, на які варто звернути увагу:

• Фінанси і майно: у дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити.
• Зміни в поведінці: дитина раптово стала замкнутою, проводить більше часу в соціальних мережах, уникає розмов з дорослими про своє онлайн-життя.
• Інтереси: зʼявляється раптова зацікавленість військовою справою, політикою, критичною інфраструктурою.
• Зв’язки: нові знайомі, які можуть підштовхнути до протиправних дій.
• Розмови про заробіток: віра в «легкі гроші» через інтернет або незнайомих осіб.

Рекомендації батькам:

• Контроль і спостереження: будьте уважними до того, як дитина проводить час в інтернеті, у яких месенджерах та соціальних мережах спілкується, цікавтеся її новими знайомствами, особливо онлайн.
• Відкрите спілкування: підтримуйте довірливі стосунки з дитиною, цікавтеся її захопленнями та колом спілкування, щоб вчасно помітити загрози
• Фінансова грамотність: пояснюйте, що «легкі гроші» часто є обманом і можуть мати серйозні наслідки. А участь у протиправній діяльності завжди тягне за собою покарання, зокрема — позбавлення волі.
• Цифрова безпека: навчайте дитину бути обережною в соціальних мережах, не публікувати особисту інформацію, використовувати налаштування приватності та уникати контактів з незнайомими людьми. Навчайте розпізнавати фейки та маніпуляції.
• Правова обізнаність: розповідайте про відповідальність за злочини, зокрема в умовах воєнного стану. Наголошуйте, що за диверсію (ст. 113 Кримінального кодексу України) передбачено суворе покарання – до 15 років позбавлення волі або довічне увʼязнення. Окрім цього, відповідальність можуть нести й батьки.
• Розпізнавання маніпуляцій: розкажіть дитині про поняття вербування та пов’язані з ним ризики. Пояснюйте, яка інформація є секретною та які наслідки її розголошення можуть бути. Навчайте критично ставитися до пропозицій швидкого збагачення та виконання «простих» завдань.

Рекомендації освітянам:

• Інформаційна безпека: проводьте заняття з медіаграмотності, критичного мислення, безпечної поведінки в соціальних мережах та месенжерах.
• Запобігання вербуванню: інформуйте учнів про методи вербування, ризики, правові наслідки за диверсійну діяльність. Говоріть про вразливість підлітків до маніпуляцій через бажання фінансової незалежності.
• Патріотичне виховання: формуйте в дітей ціннісні орієнтири, національну свідомість та відповідальність за свої вчинки.
• Спостереження та реагування: звертайте увагу на зміни в поведінці учнів, підозрілі знайомства та появу коштів або нових речей без пояснення.
• Довіра та підтримка: створюйте безпечний простір, де учні можуть вільно повідомляти про будь-які підозрілі ситуації або пропозиції.
• Взаємодія з батьками та правоохоронцями: у разі виявлення ознак вербування — негайно інформуйте батьків та відповідні органи.

Довідково — про спільну програму МОН та МВС «Безпечна школа»

Від 2024 року в школах запроваджується експериментальний проєкт, який передбачає створення безпечних умов для навчання та перебування учасників освітнього процесу. Мета програми — створити комплексну систему захисту дітей у закладах освіти: від інфраструктури — побудови укриттів, протипожежної безпеки, тривожних кнопок і безпекових рамок — до впровадження діяльності офіцерів служби освітньої безпеки. На сьогодні до експериментального проєкту долучилися 580 шкіл.

Станом на березень 2025 року 1480 шкіл вже мають офіцерів СОБ. Це поліціянти, які пройшли ретельний відбір та спеціалізоване навчання — офіцери поглибили знання з вікової психології дітей різного шкільного віку, принципів інклюзивної освіти, відновлювальної комунікації, надання домедичної допомоги. Вони оперативно реагують на загрози, запобігають конфліктам, проводять тренінги для дітей і батьків, а також можуть підтримати дітей у кризових ситуаціях. Присутність офіцерів СОБ — це гарантія безпеки для дітей.

Чому підлітки є вразливою групою для вербування?

Підлітковий вік є періодом важливих змін у житті дитини, пов’язаних з усвідомленням свого місця в суспільстві, планами на майбутнє та бажанням реалізувати свої мрії. Часто це потребує фінансової незалежності, тому підлітки можуть бути схильні до пропозицій «легкого» заробітку, які надходять через соціальні мережі. Крім того, у цьому віці діти ще не завжди здатні чітко усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки та передбачати наслідки своїх вчинків, а також не повністю розуміють серйозність відповідальності за злочини, особливо в умовах воєнного стану. Вербувальники користуються цією вразливістю, граючи на емоціях та слабкостях підлітків.

Які види протиправної діяльності російські спецслужби пропонують дітям?

Наразі російські спецслужби активно вербують неповнолітніх для вчинення диверсійних актів, спрямованих на дестабілізацію ситуації в Україні. Серед таких дій – підпали автомобілів військовослужбовців і правоохоронних органів, трансформаторних підстанцій, відділень пошти. Вербувальники обіцяють за це грошову винагороду, використовуючи соціальні мережі та месенджери для пошуку виконавців. Важливо розуміти, що такі дії кваліфікуються як диверсія відповідно до Кримінального кодексу України і передбачають суворе покарання.

Яка відповідальність передбачена за диверсійну діяльність, у тому числі для неповнолітніх?

Стаття 113 Кримінального кодексу України (Диверсія) передбачає суворе покарання за вчинення дій з метою ослаблення держави, зокрема шляхом пошкодження або знищення об’єктів, що мають важливе оборонне чи економічне значення. В умовах воєнного стану, відповідальність за диверсію може становити позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Важливо наголосити, що як діти, які вчинили такі злочини, так і їхні батьки можуть бути притягнуті до відповідальності. Підлітки часто не усвідомлюють усієї серйозності наслідків своїх дій та того, що їх навмисно до цього підштовхують ворожі спецслужби.

Які заходи безпеки необхідно вживати дітям в соціальних мережах, щоб уникнути вербування?

Рекомендується не публікувати особисту інформацію, яка може зацікавити зловмисників, та використовувати налаштування приватності для обмеження доступу до своїх профілів. Важливо уникати контактів з незнайомими людьми та не погоджуватися на зустрічі з ними. У разі отримання будь-яких підозрілих пропозицій, особливо щодо «легкого» заробітку, необхідно негайно повідомити про це батьків, педагогів або поліцію, зробивши скриншоти листування та зафіксувавши нікнейм особи, яка пропонує таку «роботу». Також слід перевіряти безпечність додатків перед їх встановленням, оскільки багато з них запитують доступ до великої кількості особистих даних.

Куди звертатися у разі спроби вербування дитини або виявлення підозрілої діяльності?

Необхідно негайно повідомити поліцію за номером 102, 112 або заповнити форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: ticket.cyberpolice.gov.ua. Також корисними можуть бути ресурси, такі як Telegram-канал “Брама”, де надається інформація про безпечне користування інтернетом та протидію шахрайству, а також чат-бот Служби безпеки України “Спали ФСБшника” (t.me/spaly_fsb_bot), куди можна повідомляти про спроби вербування. Проєкт “Кібер Брама” від Кіберполіції (stopfraud.gov.ua) також пропонує корисну інформацію щодо безпеки в мережі.

 

“Не можна ділитися та дивитися оголені фото та відео”

Новий звіт британської організації Internet Watch Foundation повідомляє^[1], що 92% матеріалів про сексуальне насильство над дітьми, який минулого року видалили з просторів інтернету, було зроблено самими дітьми. У деяких випадках злочинці шантажують дітей, обманюють або вимагають створювати та розповсюджувати сексуальні зображення або відео самих себе. Іноді діти ведуть пряму трансляцію або спілкуються по відеозв’язку й можуть не знати, що їх записують. Дітей не можна звинувачувати, коли їх обманом змусили зафіксувати власне насильство, адже вони не знають, що новий “друг” насправді є дорослим злочинцем і таємно робить запис.

На таких зображеннях і відео здебільшого зображені дівчата, віком від 11 до 13 років, у їхніх спальнях чи ванних кімнатах вдома. Під час карантину в усьому світі та з початком повномасштабного вторгнення в Україні кількість таких зображень значно зросла.

Чому діти діляться оголеними фото та відео?

Під час одного з опитувань у Британії з’ясувалось, що основні причини: дослідження власної сексуальності, спосіб налагодження відносин з хлопцем/дівчиною та встановлення довіри з кимось. Поки такий контент поширюється за згодою, є довіра та повага, діти не бачать у цьому проблем. Секстинг “нормалізується” дорослими людьми у стосунках, і часто дорослі не бачать у цьому нічого поганого, тому не завжди готові казати дітям про те, що секстинг має негативні наслідки.

Але стосунки між молодими людьми можуть зіпсуватися і хтось може захотіти помститися, або ж поділитися таким контентом з друзями, щоб похизуватися, а ті своєю чергою поширять фото у класі. То ж, чи є таке поширення контенту законним? Ні.

Чи є законним перегляд та поширення такого контенту?

Перегляд, придбання, зберігання, переміщення, розповсюдження є забороненим, як і виготовлення та збут. Ці дії, згідно з Кримінальним кодексом України, Стаття 301-1, караються законом  у виді позбавлення волі від 8 до 12 років для людей, віком від 16 років.

До осіб від 11 до 16 років застосовуються примусові заходи виховного характеру, відповідно до статті 498 Кримінально-процесуального кодексу України. Разом із тим батьки такої дитини нестимуть адміністративну та цивільну відповідальність, зокрема у порядку відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Саме тому важливо розмовляти з дітьми на тему онлайн-ризиків, пояснювати, що не тільки створення контенту, ай перегляд та поширення його караються законом. Нагадайте, як діяти в таких ситуаціях і куди звертатися за допомогою.

Куди звертатися за допомогою:

• Зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео допоможе сервіс Take It Down, який запустили в Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп»: https://stop-sexting.in.ua/adult/zupynyty-poshyrennia/
• Інтернет-портал повідомлень Internet Watch Foundation допоможе видалити такий контент в інтернеті: https://stop-sexting.in.ua/adult/povidomyty/
• Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
• Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/ та в Телеграм.
• Діти та батьки можуть звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації ГО “ЛаСтрада” 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
• Діти можуть звернутися за психологічною консультацією у форматі “рівний-рівному” від ГО “Teenergizer”.

 

^[1] https://www.iwf.org.uk/annual-report-2023/ 

 

Пам’ятка для батьків «Ознаки того, що ваша дитина може вживати наркотики»

Пам’ятка для батьків

«Як зменшити ризики булінгу та кібербулінгу для дитини»

1. Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки, деспотизму, покарань та побиття за провину.

2.      Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.

1. 3.    Якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.
2. 4. Вчіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби.
3. 5. Щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
4. 6. Будьте уважними до дитини.

• Уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища.
• Звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).

7. Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною.

• Доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: Ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя.
• Наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків.
• Не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — краще пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.

8. Здійснюйте обмежений контроль.

• Можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті.
• Щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн.
• Вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.

9. Застосовуйте технічні засоби безпеки.

• Для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами.
• Можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).

10. Формуйте комунікативну культуру.

• Роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною.
• В Інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.
• Зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується.