КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА САНАТОРНА ШКОЛА №9» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

“Не можна ділитися та дивитися оголені фото та відео”

Новий звіт британської організації Internet Watch Foundation повідомляє^[1], що 92% матеріалів про сексуальне насильство над дітьми, який минулого року видалили з просторів інтернету, було зроблено самими дітьми. У деяких випадках злочинці шантажують дітей, обманюють або вимагають створювати та розповсюджувати сексуальні зображення або відео самих себе. Іноді діти ведуть пряму трансляцію або спілкуються по відеозв’язку й можуть не знати, що їх записують. Дітей не можна звинувачувати, коли їх обманом змусили зафіксувати власне насильство, адже вони не знають, що новий “друг” насправді є дорослим злочинцем і таємно робить запис.

На таких зображеннях і відео здебільшого зображені дівчата, віком від 11 до 13 років, у їхніх спальнях чи ванних кімнатах вдома. Під час карантину в усьому світі та з початком повномасштабного вторгнення в Україні кількість таких зображень значно зросла.

Чому діти діляться оголеними фото та відео?

Під час одного з опитувань у Британії з’ясувалось, що основні причини: дослідження власної сексуальності, спосіб налагодження відносин з хлопцем/дівчиною та встановлення довіри з кимось. Поки такий контент поширюється за згодою, є довіра та повага, діти не бачать у цьому проблем. Секстинг “нормалізується” дорослими людьми у стосунках, і часто дорослі не бачать у цьому нічого поганого, тому не завжди готові казати дітям про те, що секстинг має негативні наслідки.

Але стосунки між молодими людьми можуть зіпсуватися і хтось може захотіти помститися, або ж поділитися таким контентом з друзями, щоб похизуватися, а ті своєю чергою поширять фото у класі. То ж, чи є таке поширення контенту законним? Ні.

Чи є законним перегляд та поширення такого контенту?

Перегляд, придбання, зберігання, переміщення, розповсюдження є забороненим, як і виготовлення та збут. Ці дії, згідно з Кримінальним кодексом України, Стаття 301-1, караються законом  у виді позбавлення волі від 8 до 12 років для людей, віком від 16 років.

До осіб від 11 до 16 років застосовуються примусові заходи виховного характеру, відповідно до статті 498 Кримінально-процесуального кодексу України. Разом із тим батьки такої дитини нестимуть адміністративну та цивільну відповідальність, зокрема у порядку відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Саме тому важливо розмовляти з дітьми на тему онлайн-ризиків, пояснювати, що не тільки створення контенту, ай перегляд та поширення його караються законом. Нагадайте, як діяти в таких ситуаціях і куди звертатися за допомогою.

Куди звертатися за допомогою:

• Зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео допоможе сервіс Take It Down, який запустили в Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп»: https://stop-sexting.in.ua/adult/zupynyty-poshyrennia/
• Інтернет-портал повідомлень Internet Watch Foundation допоможе видалити такий контент в інтернеті: https://stop-sexting.in.ua/adult/povidomyty/
• Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
• Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/ та в Телеграм.
• Діти та батьки можуть звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації ГО “ЛаСтрада” 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
• Діти можуть звернутися за психологічною консультацією у форматі “рівний-рівному” від ГО “Teenergizer”.

 

^[1] https://www.iwf.org.uk/annual-report-2023/ 

 

Пам’ятка для батьків «Ознаки того, що ваша дитина може вживати наркотики»

Пам’ятка для батьків

«Як зменшити ризики булінгу та кібербулінгу для дитини»

1. Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки, деспотизму, покарань та побиття за провину.

2.      Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.

1. 3.    Якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.
2. 4. Вчіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби.
3. 5. Щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
4. 6. Будьте уважними до дитини.

• Уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища.
• Звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).

7. Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною.

• Доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: Ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя.
• Наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків.
• Не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — краще пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.

8. Здійснюйте обмежений контроль.

• Можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті.
• Щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн.
• Вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.

9. Застосовуйте технічні засоби безпеки.

• Для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами.
• Можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).

10. Формуйте комунікативну культуру.

• Роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною.
• В Інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.
• Зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується.